Країни Латинської Америки
История » Країни Латинської Америки
Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією.
Коли сенат Колумбії відкинув запропонований США нерівноправний договір про канал, Вашингтон вирішив використати рух за автономію Панами. 2 листопада 1903 р. до Панамського перешийку було відряджене американське військово-морське угруповання, що блокувало колумбійську армію, а наступного дня в Панамі спалахнуло повстання і проголошена її політична незалежність.
У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат.
Ці події призвели до ще більшого загострення громадянської війни в країні: проти урядової політики реставрації виступили селянські армії Сапати і Вільї (на контрольованих ними територіях почався розподіл конфіскованих поміщицьких земель), профспілкові робітничі організації, що створили “червоні батальйони”, широкі кола національної буржуазії, очолювані соратником Мадеро – Венустіано Каррансою. У липні 1914 р. диктатура Уерти, незважаючи на відкриту підтримку американських військ, впала, тимчасовим президентом країни став Карранса, котрий вважав революцію закінченою. Проте збройна боротьба продовжувалася, тільки вже між ліберальним і селянським таборами, Сапата і Вілья наприкінці 1914 р. навіть на короткий час оволоділи Мехіко.
Таким чином, Мексиканська революція 1910-1917 рр. сприяла зміцненню демократично-республіканського ладу, попередила загрозу перетворення Мексики в іноземну колонію чи протекторат, створила сприятливі передумови для швидкого капіталістичного розвитку і зміцнення національного суверенітету країни.
Каменный век на территории
Первые достоверные следы человека на территории К-на относятся к палеолиту – древнекаменному веку (800–100 тыс. лет до н.э.). Самые древние орудия труда здесь были найдены Центральном Тянь-Шане (на реке Он-Арча), на Иссык-Куле (близ города Балыкчи) и Ферганской долине (Ляляйский район). Они были грубыми и представляли собой заостренные ...
Государственный строй Рима в период республики
В 509 г. до н.э. в Риме после изгнания последнего (седьмого) рекса Тарквиния Гордого устанавливается республика.
Республика – историческая эпоха Древнего Рима, отличавшаяся аристократическо-олигархической формой правления, в которой высшая власть сосредоточивалась главным образом у сената и консулов. Латинское выражение res publica озн ...
Присоединение Новгорода Иваном III
Задача присоединения Новгорода к Московскому княжеству была трудной, так как традиции самостоятельности были очень сильными. Сложилось две группировки:
1. часть бояр во главе с Марфой Борецкой не хотели попадать под зависимость от Москвы и искали помощи у Литвы.
2. другие бояре надеялись, что хорошие отношения с московским князем помо ...
