FullHistoria

Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією.

Коли сенат Колумбії відкинув запропонований США нерівноправний договір про канал, Вашингтон вирішив використати рух за автономію Панами. 2 листопада 1903 р. до Панамського перешийку було відряджене американське військово-морське угруповання, що блокувало колумбійську армію, а наступного дня в Панамі спалахнуло повстання і проголошена її політична незалежність.

У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат.

Ці події призвели до ще більшого загострення громадянської війни в країні: проти урядової політики реставрації виступили селянські армії Сапати і Вільї (на контрольованих ними територіях почався розподіл конфіскованих поміщицьких земель), профспілкові робітничі організації, що створили “червоні батальйони”, широкі кола національної буржуазії, очолювані соратником Мадеро – Венустіано Каррансою. У липні 1914 р. диктатура Уерти, незважаючи на відкриту підтримку американських військ, впала, тимчасовим президентом країни став Карранса, котрий вважав революцію закінченою. Проте збройна боротьба продовжувалася, тільки вже між ліберальним і селянським таборами, Сапата і Вілья наприкінці 1914 р. навіть на короткий час оволоділи Мехіко.

Таким чином, Мексиканська революція 1910-1917 рр. сприяла зміцненню демократично-республіканського ладу, попередила загрозу перетворення Мексики в іноземну колонію чи протекторат, створила сприятливі передумови для швидкого капіталістичного розвитку і зміцнення національного суверенітету країни.

В.И. Ленин. «Союзы борьбы за освобождение рабочего класса»
По настоящему соединить научный социализм с практикой рабочего движения удалось Владимиру Ильичу Ульянову-Ленину (1870—1924). Его теоретическая и практическая деятельность положила начало новому — ленинскому этапу в развитии марксизма. Как в свое время марксизм, родившийся в Германии, теоретически обобщил ход мировой истории, так и лени ...

Оценка правления Александра III в исторической науке
Дореволюционные историки Г. П. Анненков, К. Н. Корольков, В. В. Назаровский — представители официальной дворянской историографии — оценивали правление Александра III с субъективно-идеалистических, апологетических позиций. Характерной особенностью историографической ситуации начала XX в. являлось то, что для контрреформ 80-х еще не наст ...

Описание П.А.Толстым Османской империи
Первым постоянным российским послом в Османской империи был граф Петр Андреевич Толстой. К моменту назначения он был уже немолод и имел значительный опыт государственной и военной службы. Толстой считался по праву одним из самых умных, способных, образованных людей своего времени. Именно этим объясняется его назначение на столь ответств ...