Країни Латинської Америки
История » Країни Латинської Америки
Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією.
Коли сенат Колумбії відкинув запропонований США нерівноправний договір про канал, Вашингтон вирішив використати рух за автономію Панами. 2 листопада 1903 р. до Панамського перешийку було відряджене американське військово-морське угруповання, що блокувало колумбійську армію, а наступного дня в Панамі спалахнуло повстання і проголошена її політична незалежність.
У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат.
Ці події призвели до ще більшого загострення громадянської війни в країні: проти урядової політики реставрації виступили селянські армії Сапати і Вільї (на контрольованих ними територіях почався розподіл конфіскованих поміщицьких земель), профспілкові робітничі організації, що створили “червоні батальйони”, широкі кола національної буржуазії, очолювані соратником Мадеро – Венустіано Каррансою. У липні 1914 р. диктатура Уерти, незважаючи на відкриту підтримку американських військ, впала, тимчасовим президентом країни став Карранса, котрий вважав революцію закінченою. Проте збройна боротьба продовжувалася, тільки вже між ліберальним і селянським таборами, Сапата і Вілья наприкінці 1914 р. навіть на короткий час оволоділи Мехіко.
Таким чином, Мексиканська революція 1910-1917 рр. сприяла зміцненню демократично-республіканського ладу, попередила загрозу перетворення Мексики в іноземну колонію чи протекторат, створила сприятливі передумови для швидкого капіталістичного розвитку і зміцнення національного суверенітету країни.
Творчество акынов-заманистов Калыгула Бай уулу и Арстанбека Бойлоша уулу
Калыгул Бай уулу
(1785–1855 годы). Его считают видным представителем феодально-байской идеологии. В своем основном произведении «Акыр заман» («Конец мира») он воспевал ушедшие времена, осуждал феодальные междоусобицы, призывал манапов к мирной жизни. Некоторые его стихи глубоко лиричны. представитель течения «заманизма» – историко-фило ...
Крестьянская реформа
Крестьянская реформа стала одним из шагов к формированию гражданского общества в России. Хотя к концу XVIII века только-только законодательно оформилась сословная структура, которая предполагала, что каждое сословие зависит от государства. Однако в России оставался класс(сословие?), которое зависел не от государства, а от дворян-помещик ...
Управление. Князь
В.Л.Янин и М.Х. Плешковский усматривают в новгородской республике нечто финаменальное, совершенно непохожее на социально - политическую организацию древнерусских княжеств, в частности Киевского княжества, где господствовала якобы монархическое начало.[7]
М.П. Толочко пишет о том, что "верховным главой" в Киеве являлся велик ...
