Укр. Козацтво
История » Укр. Козацтво
Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.
У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.
Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.
У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.
Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.
Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.
Рыболовство и морские промыслы
Этот вид промыслов был повсеместно распространен на Руси, но чаще всего служил альтернативным занятием призводителей наряду с земледелием, охотой, животновдством, ремеслом. В источниках XII в. упоминаются профессинальные рыболовецкие артели на Севере – на реке Волхов и озере Белом (Белоозеро). Тогда же галицкие рыбаки обосновались в ...
Внешняя политика Екатерины II
Вслед за Петром IЕкатерина считала, что Россия должна занимать активную позицию на мировой арене, вести наступательную политику.
Свою внешнеполитическую деятельность Екатерина II начала с того, что вернула домой русские войска, находившиеся за границей, подтвердила мир с Пруссией, но отвергла заключенный с нею Петром III военный союз. ...
Роль Ставки в военных операциях в 1944-1945 г.г.
Как заключительная операция второй мировой войны в Европе Берлинская операция занимает особое место. При взятии Берлина получили окончательное решение важнейшие военно-политические вопросы, от которых во многом зависело послевоенное устройство Германии и ее место в политической жизни Европы.
Замысел Берлинской операции в Ставке в осн ...