FullHistoria

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.

Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

Содержание ереси стригольников
До 70-х годов XIV века упоминаний о деятельности стригольников нет. «О сущности учения новгородских стригольников, которое распространилось в Пскове, судят обычно по «Поучению» Стефана и грамоте в Псков патриарха Нила.» [9] Стригольники выступали против церковных иерархов различных рангов, они считали их стяжателями и людьми недостойны ...

Историография
Религиозная политика Ашоки подвергалась многочисленным научным исследованиям как в зарубежной, так и отечественной исторической науке. В основном источниками для этих исследований были эдикты. Здесь нужно отдать должное Дж. Принсепу, прочитавшему эдикты. Его труды были опубликованы в 1838 году в «Журнале бенгальского азиатского общества ...

Договоры и торговля с Византией
Ежегодно летом русские торговцы являлись в Царьград на торговый сезон, продолжавшийся 6 месяцев; по договору Игоря никто из них не имел права оставаться там на зиму. Русские купцы останавливались в предместье Константинополя у св. Мамы, где находился некогда монастырь св. Маманта. Со времени того же договора императорские чиновники отби ...