FullHistoria

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.

Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

Первые месяцы арабо-израильской войны: 1948 г.
Ближний Восток был - и остается до сих пор - той «болевой точкой» международных отношений, к которой постоянно притягивается внимание множества стран, в числе которых и государства, удаленные от этого региона на тысячи километров. Весь послевоенный период и особенно в 1960-е—1970-е гг. важную роль в развитии событий на Ближнем Востоке и ...

Государственное устройство
Пути развития государства после Смуты определялись задачами восстановления страны. Стране требовалась центра­лизация управленческой власти, чтобы преодолеть развал налоговой системы, упадок хозяйства, разгул преступности, снижение обороноспособности. Постепенно в руках царя сосредоточивалась полнота верховной, законода­тель­ной, исполни ...

Некоторые положения Русской Правды с точки зрения современного права
Главная цель общежития есть личная безопасность и неотъемлемость собственности; устав Ярославов утверждает ту и другую следующим образом: I. <Кто убьет человека, тому родственники убитого мстят за смертию; а когда не будет мстителей, то с убийцы взыскать деньгами в казну: за голову боярина кня­жеского, тиуна огнищан, или граждан име ...