FullHistoria

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.

Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

Складывание условий для появления государственности у восточных славян
Вопрос о возникновении государственности у восточных славян относится к категории сложных и недостаточно выясненных вопросов. К IХ в. у восточных славян сложился комплекс социально-экономических и политических предпосылок для образования государства. Социально-экономические - родовая община перестала быть экономической необходимостью ...

Обострение кризиса феодальных отношений
Некоторая централизация Японии, осуществленная Токугава, прекращение междоусобных войн на первых порах содействовали подъему производительных сил. В течение всего XVII века расширялись посевные площади, совершенствовалась техника сельского хозяйства. В деревню проникали товарно-денежные отношения. Рента становилась смешанной, натурально ...

Философия власти, общества и взаимозависимости «верхов» и «низов»
Здесь очень важно обратить внимание на то, насколько гармонично феодальная структура децентрализованного военно-политического образования вписывается в привычные для всего Востока принципы охарактеризованного некогда К. Марксом «азиатского» (государственного) способа производства. Если использовать этот марксистский аналитический термин ...