FullHistoria

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.

Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

Географическое положение
Московское княжество занимало довольно выгодное центральное положение по отношению к другим русским землям. Проходившие по его территории речные и сухопутные пути придавали Москве значение важнейшего узла торговых и иных связей между русскими землями. Торговые связи московских купцов "сурожан" и "суконников" протяну ...

Оборона степных границ
Но засаривая степные дороги русской торговли, кочевники беспокоили и степные границы Русской земли. Отсюда третья забота киевских князей - ограждать и оборонять пределы Руси от степных варваров. С течением времени это дело становится д9же господствующим в деятельности киевских князей вследствие все усиливавшегося напора степных кочевник ...

Грузинская социал-демократическая организация "Месаме-даси" в 1898г.
Будучи семинаристом, Сталин вступил в связь не только с первыми кружками марксистов, но и с первыми рабочими группами, образовавшимися на предприятиях Тифлиса, стал членом «Месаме-даси» в 1898 - первой грузинской социал-демократической организации». Медведев Рой. О Сталине и сталинизме. Исторические очерки. - Знамя, 1989, N1, с.160-161. ...