Укр. Козацтво
История » Укр. Козацтво
Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.
У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.
Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.
У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.
Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.
Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.
Гражданская война в России (1917—1922)
Гражда́нская война́ в Росси́и (1917 — 1922) — цепь вооружённых конфликтов между различными политическими, этническими и социальными группами на территории бывшей Российской империи.
Основная вооружённая борьба за власть в период Гражданской войны велась между РККА большевиков и вооружёнными силами Белого движения, что по ...
Первые кырг-ие историки Осмоналы Сыдык уулу, Белек Солтоноев
Осмоналы Сыдык уулу
(1875–1940) – перв. кырг. историк, просветитель. Родился в семье круп. манапа Абайылды из рода сарыбагыш. Учился у мест. муллы, в медресе собирал мат-л по истории кыргызов, происхождении. Продолжил обр-е Бухаре и Уфе. Владел рус. языком, в 1913 и 1915 в Уфе вышли 2 книги на кырг. языке История кыргызов, История кырг ...
Дневник императрицы Марии Федоровны. 1915 год.
1/14 января.
Господь, благослови этот новый год, пусть он станет мирным годом!
Приняла всех садовников с цветами, была на службе совершенно одна, из моих близких не было никого! Писала целый день телеграммы, выходила ненадолго в сад. К обеду было большое собрание: Ольга, Митя, четыре сына Кости. Сам он болен, т.ч. ни его, ни Мавры не ...
