FullHistoria

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.

Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

Внешняя политика Екатерины II
Вслед за Петром IЕкатерина считала, что Россия должна занимать активную позицию на мировой арене, вести наступательную политику. Свою внешнеполитическую деятельность Екатерина II начала с того, что вернула домой русские войска, находившиеся за границей, подтвердила мир с Пруссией, но отвергла заключенный с нею Петром III военный союз. ...

Периодизация реформ, основанная на принципе ситуации реформ
1) 1856-1860 гг. Создание ситуации реформ. 2) 1861-1866 гг. Интенсивные реформы (10 реформ) 3) 1866-1874/1878 гг. Стабилизация реформ. (1874 - военная реформа), связанная также с постепенным разрывом между властью и обществом. В исторической науке традиционно 50 - 60-е гг. XIX в. считают революционной ситуацией, под которой понимают ...

Социально – экономическое развитие американских колоний накануне революции. Общие особенности появления английских колоний в Северной Америке
Англия заявила о своих правах на территории в Северной Америке еще в 1497, но лишь столетие спустя накопила достаточно материальных и людских ресурсов, чтобы основать постоянные поселения в Новом Свете. В течение 16 в. численность населения Англии и Уэльса почти удвоилась, так что колонизацию стали рассматривать как панацею от «перенасе ...