FullHistoria

Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.

У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Але Косинський з вірними козаками тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Там він зазнає поразки від черкаського і канівського старости Є. Вишневецького та гине. Його військо відступає на Запоріжжя.

Селянсько-козацькі повстання кінця XVI ст. зазнали поразки через внутрішню неорганізованість і відсутність єдності. Але вони ж наочно продемонстрували вплив нового соціального явища - козацтва, особливо у спілці з селянством, дрібною шляхтою та міщанами.

У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати Куруківську угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків - Київського, Корсунського, Канівського, Черкаського, Білоцерківського, Переяславського, але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи.

Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. на Дніпрі фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими розгромили кодацьку залогу та зруйнували фортецю.

Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху середини XVII ст.

Аскольд и Дир.
В Киеве образовалось другое варяго - русское владение, в котором княжили Аскольд и Дир. Предание гласит, что Аскольд и Дир, не являющиеся родственниками Рюрика, выпросили у князя идти к Царьграду (в Византию) с родом своим, и когда шли вниз по Днепру, то увидели на горе городок и спросили у тамошних жителей, чей он. Им ответили, что был ...

Становление российской государственности (конец XV - XVI вв.). Кризис российской государственности в период Смутного времени. Преодоление последствий Смуты и развитие государственного управления в
Во 2 пол. XIV в. в северо-восточной Руси усилилась тенденция к объединению земель. Центром объединения стало Московское княжество, выделившееся из Владимиро-Суздальского еще в XII в. В Московском княжестве интенсивно развивалась система поместных отношений: дворяне получали землю от великого князя (из его домена) за службу и на срок сл ...

Общественный строй
Единство славян находило выражение в их общественном устройстве. Славяне в VI в. переживали последнюю стадию развития общинно-родового строя. Основой общественной организации у славян стала патриархальная семейная община. Государства у славян в VI в. еще не было. Наряду с народным собранием существовали племенные вожди или князья. Вожди ...